Безніч

Мої вітання, читачі! Я дуже радий, що мій роман «Безніч» нарешті опинився у ваших руках! «Безніч» — це книга, написання якої зайняло у мене три роки. Три найцікавіші, найзагадковіші роки мого життя. Все почалося з того, що в моїй уяві з’явилася одна-єдина сцена — розмова між хлопцем і дівчиною. Під ногами дівчини гралися тіні, вона курила сигарету з запахом гвоздики та розмірковувала про одне слово. Про його силу та ту силу, якою ми його наділяємо. І в кінці цієї розмови я сам — разом із хлопцем, з яким вона спілкувалася, — закохався в неї. Мені хотілося дізнатися про неї більше. Саме тому я написав цю книгу — ту, що ви зараз тримаєте в руках. Та сама розмова, яка дала поштовх до створення цієї книги, міститься наприкінці п’ятого розділу. І в ній звучала Істина. Це темна книга. Червона книга. Книга, сповнена брехні, тіней і крові. Це історія про дівчину, для якої вбивство було так само природно, як музика для віртуозів. Про дівчину з ножем, виготовленим із кості, з котом, сплетеним із тіней, та серцем, загартованим помстою. І врешті-решт, коли імперії впали, коли вбивці загинули, коли небеса знову злилися в одне ціле, вона виявилася дівчиною, якій є що розповісти. Її звуть Мія. І я сподіваюся, що ви полюбите її так, як люблю її я.